Анонімні історії жінок, постраждалих від Гендерно зумовленого насильства “Він притиснувся до мене і почав торкатися руками мої стегон, ніг, не зупинявся і важко дихав мені на вухо.
Цілком незнайомий чоловік притискав мене у міському автобусі, повному людей, а я не знала, що робити, щоб зупинити це. Це було маленьке містечко. Думаю, разом із розпачем тоді я відчувала страх, що мене осудять люди, якщо я почну супротив, або здійму галас. Автобус був забитий під зав’язь, дітись було нікуди. Я терпіла, аж поки ця тварина не вийшла на своїй зупинці.
Увесь час, поки він торкався до мене, поруч стояли жінки, які просто відводили очі, фиркали невдоволено. А коли все це закінчилося, я стояла там, зганьблена, під прицілом огидливих поглядів пасажирів. Не думаю, що хтось з них згадає ту ситуацію. А я згадую майже щодня. Все думаю, що мала зробити щось. Важко признавати свою слабкість, але, можливо, моя історія когось надихне у схожій ситуації не розгубитися, а дати відсіч. Бо так не має бути. Це моє тіло, жодна людина не має право торкатися його без моєї згоди, тим паче, в сексуальному контексті. Хочеться повернутися в минуле, дати в пику тому покидьку, здійняти галас, опозорити його. Хоча в тій ситуації, мабуть, ніхто з оточуючих мене б не підтримав. Вони все бачили, і просто відвернулися.”
Дійсно, в кризових ситуаціях, одразу як вона відбувається, ми не завжди можемо почати діяти. В кожного з нас є домінуючою одна з реакцій: бий - коли ми можемо агресивно діяти, біжи - коли тікаємо від того, що нам загрожує, стій - коли завмираємо і не можемо щось зробити в цей момент.
Доволі часто зустрічаю, що саме реакція “стій” є найбільш поширеною серед жінок та дівчат. І це зумовлено не тільки фізичною реакцію як такою, а і певними стереотипами, які впливають на нашу поведінку типу “хороші дівчата не зляться”, “якщо до тебе проявлять увагу і торкаються, то значить, що ти подобаєшся людині, радій”, “тобі жалко чи що?”, “будеш пручатись, то буде ще гірше”, “якщо до тебе чіпляються, то значить сама винна” і інші слова, які ми могли чути в нашому досвіді. І, на жаль, рідко хто в нашому оточенні знає хоч щось про особисті кордони та їхній захист. Але це все не означає, що ми маємо притримуватись такої “норми”. Ми маємо право здійняти галас, якщо хтось робить з нами щось без нашої згоди, якщо певні дії чи слова ображають нас. Ми маємо право відстоювати себе, свої права та інтереси. Навіть, якщо якась ситуація трапилась раніше і зараз ми готові це зробити.
Якщо ви стикнулися з ГЗН та потребуєте допомоги напишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Якщо ви бажаєте анонімно поділитись своєю історією і таким чином показати іншим дівчатам, що таке ГЗН - напишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ми поруч! *Ця публікація створена та підтримується за фінансового сприяння ActionAid. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Дівчата” та не обов’язково відображає погляди ActionAid.
