Як батькам “підступитися” до теми особистого здоров’я та фізіології дітей?

ГО «Дівчата» протягом декількох років не тільки успішно проводить лекції для дітей про менструальне здоров’я, фізіологічні норми та свідоме ставлення до свого тіла, а й багато говорить з батьками на цю тему.ГО «Дівчата» протягом декількох років не тільки успішно проводить лекції для дітей про менструальне здоров'я, фізіологічні норми та свідоме ставлення до свого тіла, а й багато говорить з батьками на цю тему. Зокрема, ми підказуємо батькам, як краще підійти до обговорення подібних питань з дитиною. А також часто розвіюємо у процесі спілкування з батьками численні міфи, які оточують теми фізіології та гігієни. Пропонуємо розібратися в деяких з них та напрацювати стратегію коректного й довірливого спілкування з дитиною.Міф №1: «Якщо дитина цікавиться питаннями своєї фізіології чи статі, значить, вже мала сексуальні контакти» Це не так. Для людей є природною цікавість до тілесного, і пробуджується вона дуже рано. Діти щиро цікавляться, як і чому вони з'являються на світ, чим жіноче тіло відрізняється від чоловічого, зрештою, як саме вони пісяють та какають. До речі, в багатьох культурах ці теми зовсім не є табуйованими – приміром, у Японії навіть знімають навчальні ролики про випорожнення для дітей! Все це не означає, що у свої 5-7 років (вік, коли таких питань стає особливо багато) вони вже стикалися з сексуальністю у її загальноприйнятому значенні. Вони могли торкатися себе, вивчаючи, проте це не дорівнює інтересу до статевих контактів. Найкраще, що можуть зробити батьки, почувши чергове запитання «чомучки» – прямо і щиро відповісти на нього. Але важливо не розказати більше, аніж дитина питає. Якщо її цікавить, як з'являються на світ діти, розкажіть їй чесно про організм жінки, його здатність виносити та народити дитину, але не заглиблюйтеся у питання зачаття. Можливо, вони визріють у дитини лише за декілька років.Міф №2: «Зі мною батьки про таке ніколи не говорили, і нічого!» Між сучасними молодими батьками та дітьми – помітний розрив поколінь. Багатьох представників першої групи виховували ще у Радянського Союзі, де мільйони дітей гралися однаковими олімпійськими ведмедиками та навчалися по однакових шкільних програмах. Сучасні ж діти ростуть у добу гаджетів із підключенням до швидкісного Інтернету, TikTok-челенджів, відео з розпаковками всього на світі у YouTube та фільтрами в Instagram. Якщо не надати їм перевірену інформацію з питань, що стосуються здоров'я і гігієни, діти не залишаться без неї до часів, коли дізнаватимуться про все «з практики» (що насправді теж не є хорошим варіантом). Натомість вони без проблем знайдуть її у блогерів. Але чи буде ця інформація якісною? Чи дасть вона вичерпні, неупереджені відповіді? Чи розкриє багатогранність світу і представить різні варіанти вибору? А це саме те, що ми намагаємося робити на своїх лекціях та закликаємо робити батьків. Тому ставимо під сумнів аргументи на кшталт «Зі мною не говорили і я не повинен». Світ змінюється. Наша задача – адаптувати дітей до нових реалій.Міф №3: «Дитина сама не захоче нічого від мене чути, соромитиметься» Звісно, на підлітків сильно впливають їхні друзі, кумири, рольові моделі. Проте як би там не було, батьки – найближчі люди. Радимо послідовно будувати з дітьми довірливі стосунки, давати їм знати, що ви завжди на їхньому боці, зрозумієте та підтримаєте, з чим би вони до вас не звернулися. Після тривалого спілкування з дітьми на подібні «незручні» теми, ми розуміємо, що вони в першу чергу завжди хочуть звернутися зі своїми проблемами до батьків. Проте часто батько відсторонюється від обговорення тем здоров'я, фізіології та гігієни, особливо менструальної, оскільки чоловіки вважають це «жіночими проблемами», які не мають до них відношення. Крім цього, батькам – і чоловікам, і жінкам – часто нелегко прийняти думку, що дитина дорослішає, що в неї з'являється менструація чи полюції, ростуть груди чи волосся на обличчі. Виходить, що часто соромляться якраз не діти, а батьки! Тож вони ігнорують статеве дозрівання дітей та подають їм сигнали, що подібні теми – табу для обговорення в родині. Але так не має бути – діти мають бути забезпечені надійною та перевіреною інформацію щодо власного здоров'я, аби не припуститися помилок у своєму ставленні до нього.