Еля звернулася до психологів ГО “Дівчата” через реабілітаційний центр для постраждалих від гендерно зумовленого насильства (ГЗН) в Кривому Розі. Вона потрапила в цей центр, бо більше не могла перебувати ані вдома, ані у рідному селі.
Еля - дочка священика у селі в Дніпропетровській області. Їй ледве 18 років. Вона має меншу сестру, дівчину з вадами слуху. Та маму. Батько Елі - поважна людина в селі. Проти нього ніхто не скаже слова, тим паче його боготворить дружина, мама Елі. Статус батька і ставлення до нього матері особливо ускладнювало ситуацію, в якій перебувала дівчина. Адже батько ґвалтував її з малечку.
Коли Елі виповнилося 17 років, вона спробувала взбунтуватись. В результаті її було зачинено за дверима із забороною виходити з хати. Літня сусідка допомогла Елі втекти, і прийняла її у себе вдома, допомогла написати заяву у поліцію. На жаль, життя не покращилось у новому прихистку. Статус батька Елі переслідував її скрізь. Друзі, знайомі, власна матір цькували дівчину, звинувачували у наклепі, погрожували фізичною розправою, вивозили за село, залякували. Користуючись своїм статусом та знайомствами батько Елі саботував просування справи у поліції. Після розголосу цієї історії і отримання доказів батько все ж таки був затриманий. Але Елі довелося залишити рідне село. Так Еля і потрапила в центр реабілітації постраждалих від насильства, де зустріла фахівчинь ГО “Дівчата”.
Переживаючи разючі зміни у житті, і переосмислюючи травму, Еля повинна була готуватися до головної битви свого життя - судового процесу над батьком. Цією підготовкою і займалися наші психологині.
Фахівчині допомогли дівчині навчитись виражати свої почуття та думки відверто, при цьому залишатися спокійною та зосередженою під час процесу. Щоб голос Елі звучав сильніше, почали працювали над її самооцінкою, вірою в себе, переглядом негативних переконань про себе та світ. Елі допомагали побачити себе як сильну та незалежну особистість.
Крім того, психологині розробили індивідуальний план дій для Елі, щоб допомогти їй відновитися та повернутися до нормального життя. Вони пропонували їй практичні поради щодо створення здорового режиму дня, підтримки важливих відносин та розвитку нових інтересів. Завдяки ретельній спільній роботі, Еля змогла крок за кроком подолати свою травму, знайти в собі сили та відновити внутрішню рівновагу. Підтримка та професійний підхід допомогли їй перетворити біль і страждання на можливість для розвитку та росту. Еля дуже вдячна за психологічну підтримку під час засідань суду, бо так важливо було зберігати спокій та зосередженість у відповідальні моменти. Психологині ГО “Дівчата” були поруч з нею, допомагаючи контролювати її емоції та реагувати на стресові ситуації. Еля виграла процес, і розпочала новий етап свого життя.
Сьогодні Еля працює в ДТЕК машиністкою котельної - кочегаркою. Це важка фізична праця, але дівчина знаходить у ній спокій. Ця робота допомагає їй пережити складні моменти минулого, сублімувати важкі спогади: “Я ніби спалюю все погане, що зі мною сталося”, - каже дівчина.
Після складних випробувань Еля змогла знайти силу продовжувати життя. Більше за все, дівчині допомагає творчість. Вона грає на фортепіано, барабанах, пише власні пісні та співає.
Найбільшу підтримку вона відчуває у спілкуванні з людьми, що пройшли через подібні випробування. Дівчата з реабілітаційного центру почали звертатися до Елі за порадою і допомогою. Розділяючи свій досвід та навички, вона надихає і підтримує інших жінок у їхньому шляху до відновлення. Еля також вчиться працювати з травмованими дітьми, вона опанувала мову глухонімих, щоб легше розумітися з сестрою.
Зараз дівчина мріє займатись танцями, музикою, робити те, що її надихає. Вона радить дівчатам, які зазнали насильства, відпустити минуле та спрямувати свої думки в майбутнє. Вона переконана, що після того, як ти зрозумів і пережив минуле, варто спрямувати погляд у майбутнє, і життя переможе.Допомога Елі стала можливою завдяки проєкту“Життєво важлива, гендерно чутлива та інклюзивна допомога у сфері СРЗ та ГЗН для постраждалих від конфлікту людей усіх статей в Україні та Польщі”, який реалізується спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Міністерства закордонних справ НімеччиниCare International
