“До 24 лютого я жила у місті Щастя Луганської області, займалася громадською діяльністю, з 2016 року керівниця ГО «Культурна фортеця».
Це було насичене життя, проводили в Щасті різні заходи: кіноклуби, дискусійні, психологічні зустрічі, майстер-класи для дітей та дорослих, завдяки міжнародним спонсорам, впроваджували проєкт, закуповували обладнання для покращення життя міста: лежачі поліцейські, дорожні знаки, розміточну машину та багато іншого.
Але 24 лютого мені довелося покинути мій будинок і поїхати у «невідомість».
Спочатку був Львів, працювала волонтером у Благодійному фонді допомагала таким, як я, ВПО. Попри це, весь час страх, невідомість та гнів переповнювали мене, я ніби завмерла та не могла впоратися з емоціями, була у розпачі.
У серпні переїхала разом з чоловіком у Вишневу ОТГ, село Крюківщина.
Звернулась до Центру надання соціальних послуг Вишневої міської ради за допомогою, там і познайомилась із керівницею Центру надання соціальних послуг Оксаною Мельниченко, розповіла свою історію. Я отримала пропозицію взяти участь у проєкт, якій реалізують ГО Дівчата та Центр надання соціальних послуг Вишневої міської ради «Підтримка ВПО в Україні».
Почала проводити майстер-класи спочатку для дітей: малювання на воді (Ебру), поробки з солоного тіста та кольорового паперу, а згодом ще додалося малювання для дорослих (правокулькове малювання).
Це допомогло мені повернутися до життя, відчути себе потрібною, робити те що вмію та люблю, отримуючи натомість - радість спілкування з дітьми, у них я багато чому вчуся їх сміливості сприймати світ таким яким він є, вмінню мріяти всупереч усьому та розповідати про свої бажання (потреби) відкрито.
З дорослими, які, також постраждали від російської агресії, я отримую подяку за те, що роблю і заново вчуся разом з ними жити тут і зараз, радіти кожному дню, дихати на повні груди, сумувати й посміхатися. Тому з нетерпінням чекаєш нових зустрічей та нових вражень.
Є ще одна важлива сторона моєї участі у проєкті, це матеріальна. Тож сьогодні я можу спокійно витрачати кошти не лише на їжу й продукти, а ще допомагати тим, хто став на захист моєї країни - нашим військовим. Такі проєкти зараз дуже потрібні, щоб ми знаходили ресурси бути українцями й залишатися з Україною.”
Марина Даниленко, ВПО з м. Щастя Луганської області. Дякуємо Марині за таку надихаючу розповідь. Радіємо, що проєкти ГО “Дівчата” не тільки допомагають вирішити поточні проблеми, а й покращують якість життя наших бенефіціарів у довгостроковій перспективі.
