Більшість українців живуть у стані тривоги, морального виснаження та втоми.
ГО “Дівчата” за підтримки ХІАС Україна провели дослідження ментального здоровʼя українців “18 місяців потому: Оцінка психічного здоров'я та психосоціальних потреб в Україні”.
У онлайн-анкетуванні взяли участь 2026 респондентів, До фокус-групового обговорення долучилося 96 учасників - це жінки 18-60 років, чоловіки 18-60 років, дівчата 13-17 років та хлопці 13-17 років. Опитування ключових інформантів охопило 16 учасників, серед яких були сімейні лікарі або медичні працівники державних лікарень, фахівці, які працюють у притулках для ВПО, працівники державних та адміністративних служб на місцевому рівні, волонтери, психосоціальні працівники та працівники шкіл. Через 18 місяців після початку війни більшість респондентів зазначають, що живуть у стані тривоги, морального виснаження та втоми:
35% опитаних українців демонструють погане самопочуття та якість життя, мають оцінку, яка свідчить про можливу наявність психологічні симптоми, включаючи депресію, 26% респондентів відчувають психологічний дистрес із наявністю симптомів депресії, 30% вибірки повідомили про гідну або задовільну якість життя, лише 10% від загальної кількості повідомили про найкращу якість життя (за шкалою ВООЗ-5).
Серед категорій із найнижчими балами – жінки, респонденти південних та східних областей, респонденти старше 46 років, респонденти з низьким матеріальним достатком.
Основними стресовими факторами для українців є невпевненість у майбутньому, економічні труднощі, занепокоєння за безпеку близьких, розлука з родиною та друзями. Для чоловіків – можливість мобілізації та відсутність можливості забезпечити сім’ю.
Натомість, для жінок ще одним сильним джерелом стресу є необхідність приймати безпекові рішення, як дуже прикладні (наприклад, «чи піднімати дітей серед ночі і бігти в укриття під час повітряних тривог, чи вистачить правила двох стін»), так і більш стратегічні, на кшталт виїзду з дитиною за кордон чи навпаки повернення в населений пункт, що може бути частково зруйнований.
Ця проблема ще більше актуалізована для жінок, які через війну були змушені опікуватися домогосподарством самостійно (наприклад, якщо чоловік знаходиться на фронті).
Для підлітків тривога посилюється переважно уявленням про ранню втрату дитинства чи безтурботний підлітковий вік, вимушене швидке дорослішання. Українці зазвичай відчувають такі стресові реакції, як проблеми зі сном, смуток, пильність, втома, труднощі з концентрацією, перепади настрою, болі в тілі та апатія. Жінки, як правило, мають більше фізичних симптомів, ніж чоловіки.
Батьки також помічають зміни поведінки своїх дітей, такі як поганий настрій, проблеми зі сном, зниження активності в школі, надмірний страх і фобії. Трохи більше половини українців, які мають неповнолітніх дітей, зазначили, що з початком повномасштабного вторгнення стало важче підтримувати дітей. Крім того, жінки схильні оцінювати цю ситуацію як значно гірше, ніж чоловіки.
Базуючись на досвіді HIAS і “Дівчата” в цій галузі та відгуках від спільнот, при проведенні дослідження ми приділили особливу увагу сім’ям, включаючи опікунів і батьків дітей, а також підлітків, оскільки ми отримуємо все більше запитів на послуги для цієї групи .
Ключові висновки дослідження вже взяті в роботу фахвчинями та фахівцями ГО “Дівчата” для оптимізації програм, спрямованих на підтримку та покращення психічного здоров’я наших бенефіціарів.
З короткою версією результатів дослідження “18 місяців потому: Оцінка психічного здоров'я та психосоціальних потреб в Україні”, ви можете ознайомитися на нашому сайті.
Поділимося з вами більш розширеними даними і висновками незабаром.
Оцінку проведено ГО «Дівчата» в рамках проекту «Локалізований соціальний захист та допомога на зиму для незахищених українців» за підтримки ХІАС Україна.
