Анонімні історії проявів Гендерно зумовленого насильства “Травити на роботі за те, що в мене є дитина - це нормально? На моїй колишній роботі вважали, що так.
Я прийшла працювати в класну фірму, коли дитині виповнилося 1,5 роки. Так сталося, що на той момент ми з чоловіком розлучилися, прийшлося самій виховувати дитину. Звісно, я розуміла, що на новій посаді, в новій фірмі, ще й після декрету буде непросто, але що мене будуть травити за те, що я мати - такого я не очікувала.
“Ти не можеш затримуватися на роботі, бо дитину треба забирати з садочка? - Затримуйся, або тебе звільнено. Не можеш працювати у вихідні, коли горять проєкти? - Працюй, або звільняйся. Дитина захворіла? - Вирійшуй питання, але приходь на роботу вчасно. Надамо 2 години відгулу, щоб взяти довідку в лікарні, коли дитина одужає. Не можеш поїхати у відрядження на тиждень, бо тобі ні з ким залишити маленьку дитину? - Їдеш у відрядження, або звільняйся”.
Це ще не враховуючи щоденні жарти, що я тупа, бо народила дитину, і під час вагітності мій IQ знизився. Ще були великі навантаження роботою, безперервний потік задач, щоб я доводила, що я все зможу. Для мене це відчувалося як: “Тобі важко? Тримай ще більше навантаження, щоб не розслаблялася”. Інколи мені так і казала начальниця. Важко було ще й те, що у своєму відділі я була єдиною мамою, всі інші були без дітей і переважно незаміжні. Але в них такого навантаження і травлі не було.
Мені шкода, що я витратила цілих 3 роки на ту роботу. Я опинилася зламаною психологічно після важкого розлучення, з малою дитиною на руках. І цей абʼюз на роботі ледь не зламав мене остаточно.
Я вистояла, звільнилася з високо піднятою головою, перешла у фірму, де мене цінують і поважають особисті кордони. Але й досі в мені сидить та ображена дівчинка, яка вважає за потрібне доводити, що якщо в тебе є дитина - ти така ж людина, як і всі. Не гірша, не тупіша, не згодна на все, аби не звільнили. А сильна жінка, яка працює на рівні з усіма, незважаючи на важке життя”.
Коментар психолога: Співчуваю дівчині, що трапився такий досвід в її житті. Психологічне насильство та тиск неймовірно сильно впливають на нашу самооцінку, ми починаємо сумніватись “можливо дійсно зі мною щось не так”. Помічними в такій ситуації можуть бути внутрішні “маячки”, коли ми відчуваємо себе дискомфортно поруч з людиною, коли її чи його жарти здаються образливими, коли відчувається тиск та маніпуляція в словах чи діях (інколи людина це робить, але не усвідомлює, що вона маніпулює, наприклад), коли пропозиції чи прохання інших не співпадають по наших цінностях. Якщо хоч щось з цього є, то є вірогідність, що людина поруч чинить насильство. На жаль, схожі ситуації на роботі трапляються нерідко, адже це велика група людей, кожен та кожна з яких мають власні виклики, психологічні особливості, образи на когось в минулому, усталені думки щодо того, що є правильно, а що ні.
Як з цим бути? Пам’ятати, що завжди є і будуть організації, команди, де люди поважають один одного і цінують. І для вас там завжди знайдеться роль та місце.
Ви стикнулися з ГЗН та потребуєте допомоги? Напишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ГЗН (гендерно зумовлене насильство) - порушення прав та свободи людини, що спрямовано проти певної статі, спричинення шкоди людині іншої статті, ніж сам кривдник.
Якщо ви бажаєте анонімно поділитись своєю історією і таким чином показати іншим дівчатам, що таке ГЗН - напишіть на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ми поруч! #дівчата_протиГЗН
*Матеріал підготовлений ГО Дівчата в межах проєкту Надання послуг з невідкладної допомоги та захисту населенню, що постраждало в результаті конфлікту в Україні, що реалізується Help-Hilfe zur Selbsthilfe_Ukraine за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини Auswaertiges Amt та NAK-karitativ e. V. Він жодною мірою не демонструє офіційну точку зору донорів.
